Згідно з ч. 1 ст. 1115 Цивільного Кодексу (Далі - ЦК) за договором комерційної
концесії одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій
стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог
комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу
певного виду товару та (або) надання послуг. Предметом договору комерційної
концесії є право на використання об’єктів права інтелектуальної власності
(торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних
таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації (ч. 1
ст. 1116 ЦК).
Належать: 1) сторони договору; 2) види діяльності, роботи, послуги, які здійснюються за умовами договору; 3) об’єкт концесії (склад і вартість майна або технічні і фінансові умови створення об’єкта концесії). Об’єктами концесійного договору можуть бути об'єкти права державної чи комунальної власності, які використовуються для здійснення діяльності у певних сферах господарської діяльності. При цьому українське цивільне законодавство не містить жодних вказівок щодо предметного складу державної власності. До істотних умов договору концесії відносяться також: 1) умови надання земельної ділянки, якщо вона необхідна дл я здійснення концесійної діяльності; 2) перелік видів діяльності, здійснення яких підлягає ліцензуванню; 3) умови встановлення, зміни цін (тарифів) на виготовлені (надані) концесіонером товари (роботи, послуги); 4) строк дії договору концесії, умови найму, використання праці працівників – громадян України.
Комментарии
Отправить комментарий